Тема відсутності державної політики щодо музичної сфери присутня майже на всіх моїх публічних виступах.
Але на цей раз на питання ведучої “Так, що ж робити?”, я відповів вперше, що “Нічого… В буржуазній демократичній державі влада та установи регулярно змінюються. Тому треба просто почекати”.
Трохи про дику дичку, про гопака, про радянські пісні, як завжди Корею та Олю Полякову, про тексти та мелодії, покоління 12+, про економіку, про польський досвід, про український Греммі, про нові ім’я та радіостанції.
Дивитися відео (на Facebook) :
